Засади нового поетичного мистецтва, що їх утверджує Верлен у вірші

«Поетичне мистецтво» Поля Верлена називають «Маніфестом символізму». У цьому  вірші Верлен руйнує усі канони класицизму, які були викладені в трактаті Буало  з такою ж назвою – «Поетичне мистецтво». Тому багато критиків того часу засуджували мистецтво Верлена.

Вірш можна розподілити на 2 частини: спочатку і в кінці поет пише м’яко, не нав’язує: «В нім – любий погляд з-під вуалю». А в середині вірша Верлен гостро засуджує класицистичні канони: «Хребет риториці скрути та ще як слід приборкай рими».  До речі, ці строфи засуджують тогочасні жорстоко регламентовані рими, які вимагали певного поєднання наголошених і ненаголошених. Верлен хоче нам сказати, що головне в поезії – естетична насолода, навіювання певного настрою. Верлен засуджує раціональне начало. Крім того, поет проголошує музичні начала вірша: «Найперше – музика у слові». Він перетворює явища на символи наших почуттів. Наприклад, у словах «в нім - любий погляд з-під вуалю» поет хоче сказати, що поезія повинна бути загадковою, чарівною, повинен бути якийсь натяк, тонке навіювання, а не прямою.

Але я вважаю, що Верлен трохи не правий: вірш повинен мати певний зміст, а не тільки форму. Крім того, автор сам собі заперечує: він каже, що правил не повинно бути, а сам їх встановлює. Отже, вірш «Поетичне мистецтво» - яскравий приклад символізму.